– Проблема є, але вона загальна й більше позитивна. І дає надію, що хлопці усвідомили важливість служби в армії. Вона полягає у тому, що з’явилось багато бажаючих іти служити. Термін служби, як відомо, скоротили. І якщо раніше хлопці з вищою освітою не бажали служити, бо, напевно, гадали, що втрачають час, то сьогодні ця категорія просто оббиває пороги військового комісаріату. Тим паче, що на ряд посад запрошують працювати саме тих, хто проходив службу в лавах армії. Це стосується міліції, податкової тощо. Більш того, й інші хочуть тепер служити. Тому проблема є, але позитивного характеру, бо ми не можемо відправити служити ту кількість людей, яка до нас звертається.

Що стосується інших проблем, то є одна, яка була й залишалась до тих часів, поки ми однозначно не перейдемо на контрактну службу. Що я маю на увазі? Як звикнути людині, яка прийшла з демократичного суспільства, тобто розбещена свободою, до жорстокого режиму армії? Хлопцям тяжко швидко влитися в нове життя і звикнути. Ще одна проблема – зі скороченням періоду навчання з тієї чи іншої військової спеціальності. Нові терміни негативно відбилися на підготовці військовослужбовців. Якщо раніше готували, скажімо, шість місяців стрілка або механіка-водія танку чи бойової машини піхоти, то тепер ці терміни скоротили вдвічі. Виходить, вже за три місяці треба підготувати такого ж фахівця, як і раніше...

– Така гонка дійсно доводить до того, що ми втрачаємо солдатів, як це було, наприклад, нещодавно в “Десні”. Це трагедія і для Збройних сил, і для сім’ї, рідних... Звісно, якість підготовки буде набагато нижчою. Тому міністр оборони поставив нам завдання збільшити навантаження. А це може теж потягнути за собою непередбачувані негативні наслідки. Солдат буде поспішати і може отримати, наприклад, якусь травму. На перших порах однозначно стане гірше. Техніка буде гробитися, вона і без того в нас не зовсім нова. Це все одно, що водія готувати не за три місяці, а за два дні. Звісно, молодь зраділа скороченню термінів служби, але ж це дуже відіб’ється на якості підготовки.

– Враховували в першу чергу бажання, стан здоров’я, освітній рівень. Але придивлялися особливо до хлопців, у яких завершується призовний вік. А щодо вісімнадцятирічних, то хто це? Дітвора! Призивати молодь прямо зі шкільної лави – означає робити з них “гарматне м’ясо”. Тому ми намагалися і намагатимемося призивати зі старшої вікової групи і, звісно, з відповідним освітнім рівнем.

– Я можу багато про це говорити. Шостого грудня губернатор на святковому концерті у філармонії сказав, що повертається позитивний імідж Збройних сил, що затверджено нам понад 8 мільярдів гривень на розвиток. Це вперше така сума в бюджеті закладена на армію. Сподіваємось, що її виплатять. Бо ніхто не знає, як сьогодні одягається солдат і як його годують. Якщо ці кошти надійдуть, то він буде і одягнений краще, і нагодований, і буде кращою техніка. Тому, безумовно, імідж нашого війська підніметься. А так, коли ми проводили збори з офіцерами запасу, яких готуємо на випадок непередбачуваних ситуацій, то їх одягнули, вибачте, як чабанів. Це не тому, що частина хоче когось принизити, а через те, що просто немає можливості. Минулого року ми просили шість мільярдів, а дали армії тільки три, то, звісно, їх проїли. Вистачило тільки, щоб солдат голодним не був і хоч якось одягнений. Тому, аби підняти престиж армії, треба почати з самої верхівки піраміди, а низи вже зроблять все від них залежне.